Чиста вода в будинки — один із неодмінних атрибутів цивілізації. Облаштовуючи комфортний побут на дачі, ми хочемо користуватися водою так само, як у квартирі. Однак, очищенням води зі свердловини вам доведеться займатися самостійно. Розглянемо особливості водоочищення для заміських будинків і обговоримо «підводні камені», зустріч із якими принесе додаткові витрати.

Крок 1. Ретельно планувати

Сучасна техніка організації водозабору, водопідготовки та водовідведення може вирішити практично будь-які задачі. І планування в цій справі дасть 80 % успіху.

Рідкісний забудовник думає про якість води на етапі будівництва заміського будинку. Добре, якщо на цьому етапі буде перевірений дебет свердловини або колодязя.

Якщо будівельний план не включає інтеграцію системи водопідготовки в проект, проблема виникне пізніше. Для обладнання знадобиться чимала площа, певний тиск і витрата води у водопроводі, об’єм та тип септика. Виявиться, що оптимальну систему водопідготовки для природної води не вмістити в уже готовий будинок. Те, що можна було вирішити на етапі проектування, тепер або «неможливо» або «дуже дорого».

Крок 2. Розрахувати обсяги споживання води на дачі

Для оптимізації витрат необхідно розуміти, скільки і якої води необхідно. Очищати всю «воду з колодязя» не має сенсу. Щоб порахувати точніше, розділимо воду на три типи:

1. для поливу;
2. для господарсько-побутових потреб;
3. питна.

1. Вода для поливу зазвичай не вимагає ні водопідготовки, ні водовідведення і враховується лише в дебеті джерела.

2. Вода для побутових потреб — уся вода, яку ми використовуємо всередині будинку, крім приготування їжі й напоїв. Середня норма споживання в розвинених країнах — 250–300л на добу на людину за умови постійного проживання.

Норми, однак, не достатньо. Скільки води необхідно за хвилину і якою повинна бути пікова продуктивність водопроводу? Скільки одночасно відкритих кранів буде в будинку? Продуктивність водоочисного обладнання для котеджу часто укладається в межі від 1,0 до 3,0 м3/год. Якщо ж ви відвідуєте заміський будинок тільки вихідними, добова витрата води буде нижча, а пікова не зменшиться.

3. Питна вода — це всього 3–4 літри на добу на людину, тому аналіз буде не кількісний, а якісний.

В умовах забору води зі свердловини або інших відкритих джерел, з водою для пиття краще перестрахуватися. Максимальний захист від будь-яких забруднень забезпечить автомат питної води АКВАФОР DWM. Принцип його роботи базується на мембранному поділі води на чисту і брудну. Концентрат домішок, включаючи й бактеріологічні, зливається в дренаж, а чиста вода мінералізується до рівня питної води преміумкласу.

Вартість такої системи складає 4–8 % від вартості системи водопідготовки, тому джерел економії в цьому пункті шукати немає сенсу. Зворотноосмотичний фільтр дозволяє впоратися практично з усіма потенційно небезпечними забрудниками, що в мінливих умовах заміського водозабору точно не буде зайвим. Надійність роботи питного фільтра буде залежати і від якості води, що на нього подається.

Крок 3. Спочатку здати аналізи, потім ставити діагноз

Можна зробити аналіз води в сертифікованій лабораторії (продавці водоочисного обладнання пропонують таку послугу) й отримати документ, який ще треба вміти «прочитати».

По-перше, такі аналізи зазвичай містять абсолютно не цікаві для споживача показники (лужність, вміст натрію й калію, сульфатів і хлоридів). По-друге, результати такого аналізу порівнюють із вимогами СанПіН (Санітарні Правила й Норми) для питної води, який допускає, наприклад:

• вміст солей жорсткості до 7(10) градусів, що абсолютно неприйнятно для води господарсько-побутового призначення;
• вміст заліза до 0,3 (1,0) мг/л, що теж дуже багато, якщо ви хочете мати ванну з «блакитною» водою.

Для комфортного користування водою загальна жорсткість не повинна перевищувати 1 мг-екв/л, а вміст заліза <0,3 мг/л.

Так які показники дійсно важливі для вибору системи водопідготовки?

• рН (водневий показник)
• запах
• кольоровість
• каламутність
• жорсткість загальна (сумарний показник кальцію й магнію)
• залізо загальне
• залізо розчинене Fe 2+ (частина показника «залізо загальне»)
• марганець
• перманганатна окислюваність (ПМО)
• загальна мінералізація
• мікробіологічні показники (окремий аналіз)

Розглянемо, чим небезпечні домішки:

Крок 4. Розібратися в типах систем водоочистки

Картриджні системи відновлюють працездатність заміною фільтруючого елемента. Мають низьку початкову ціну, але миттєво «йдуть у відрив» на експлуатаційних витратах. При значному споживанні води картриджі замінюються дуже часто. Їх використання виправдане в рідкісних випадках: при незначному забрудненні води, дефіциті місця, або невеликому споживанню води.

У котеджній водопідготовці частіше використовують фільтри, які можна відновити реагентною або безреагентною промивкою. Враховуйте це під час вибору насосного обладнання й септика. Системи такого типу дорожчі, але набагато економічніші в експлуатації.

До мембранних систем відносяться достатньо нові на цьому ринку мікро й ультрафільтраційні системи фільтрації води, що дозволяють дуже ефективно впоратися з низкою забрудників: колоїдним залізом, мутністю, мікроорганізмами і вірусами. Однак, ці системи не видаляють розчинені домішки й поки дорожче стандартних рішень.

Зворотний осмос — ще одна мембранна технологія, яка відмінно знижує загальну мінералізацію води, прибираючи розчинені солі. Мембрана вимагає серйозної водопідготовки й поки досить дорога, проте, уже набула широкого поширення в побутових фільтрах для води і в промисловості.

Найпоширеніший тип водоочисного обладнання зараз — це системи, де робочим середовищем є об’ємне завантаження — сорбент. Вони являють собою ємність із робочим середовищем, через яку, під дією водопровідного тиску, можна фільтрувати воду, пропускати регенеруючий реагент, проводити зворотну промивку та інші необхідні маніпуляції. Перемикає всі ці режими керуючий клапан.

Слід мати на увазі, що всі фільтри вимагають обслуговування й деяких витратних матеріалів. Так іонообмінним фільтрам для відновлення фільтруючої здатності, потрібна кухонна сіль, а фільтри із зернистим завантаженням вимагають періодичної заміни сорбенту з огляду на його зношування при здійсненні промивок.

Залежно від типу завантаження: осадової, каталітичної, сорбційної, іонообмінної — ці фільтри можуть вирішувати практично будь-які завдання. Подивимося на них уважніше й розділимо по типу конструкції: