Способів, якими можна очистити воду, кілька. Які ж із них ми маємо використовувати для того, щоб ефективно очистити воду для питних цілей?

Щоб дати відповідь на це питання, необхідно в кожному конкретному випадку знати, від чого воду доведеться чистити. Це можна дізнатися за допомогою хімічного та бактеріологічного аналізів, проте, як правило, подібні аналізи досить дорогі, і в ряді випадків можна обійтися без них. Розглянемо найпоширеніші способи очищення води.

Слід зазначити, що у більшості випадків доочищення води фільтром здійснюється не одним способом, а їх поєднанням. Саме такий комплексний підхід дає найкращі результати.

Механічна фільтрація

Найпростіший спосіб очищення води. Механічне очищення води забезпечується уловлюванням частинок нерозчинених речовин за допомогою різниці розмірів самих частинок і каналів фільтру, якими протікає вода, що очищається. Простіше кажучи, вода проходить через своєрідне 'сито'.

Розмір часток, затриманих фільтром, визначається діаметром каналів у матеріалі водоочисника, якими протікає вода (тобто розмірами отворів у «ситі»).

Наприклад, колонки, заповнені гранульованим активованим вугіллям з діаметром гранул 0,1-1 мм (100-1000 мікрон), здатні ефективно затримувати частки приблизно такого ж розміру. Більшість нерозчинених у воді часток має набагато менший — 0,1–20 мікрон — розмір. Щоправда, мікроорганізми не затримуються при механічному фільтруванні, оскільки їх розмір — 0,4–3 мікрони.

Механічна фільтрація широко застосовується на муніципальних станціях водоочищення. Цей вид очищення особливо актуальний при заборі води з відкритих джерел: річок, озер, водосховищ.

У міських квартирах механічна фільтрація представлена використанням передфільтрів (фільтрів попереднього очищення).

Іонний обмін

Іонний обмін - це специфічний випадок сорбції заряджених частинок (іонів), коли поглинання одного іона супроводжується виходом у розчин іншого іона, що входить до складу сорбенту. При цьому іон, присутність якого у воді є небажаною, фіксується на сорбенті. Таким чином відбувається «заміщення» одних іонів (назвемо їх «шкідливими») на інші (назвемо їх «нешкідливими»).

Сорбенти, що працюють за таким механізмом, називаються іонообмінними матеріалами або іонітами. Іоніти здатні витягувати з води одні розчинені солі, замінюючи їх іншими солями (наприклад, солі кальцію та магнію можуть замінюватись на солі натрію).

Найчастіше в процесі водоочищення іонний обмін використовується для видалення з води катіонів важких металів (наприклад, свинцю), що становлять небезпеку для здоров'я людини, а також для позбавлення від нітратів.

Істотною характеристикою іонообмінних смол є їхня обмінна ємність, тобто здатність «замістити» певну кількість «шкідливих» іонів. Однією з головних властивостей іонообмінних смол є їх здатність до регенерації після вичерпання «ресурсу».

Зворотний осмос

Зворотний осмос – це очищення води за допомогою зворотноосмотичної мембрани. Вода за такого способу очищення пропускається через мембрану (своєрідне «сито»), пори якої пропускають воду, але не пропускають розчинені у ній домішки (щоправда, установка не пропускає жодні домішки — ні шкідливі, ні корисні).

Система зворотного осмосу дозволяє отримувати воду дуже високого ступеня очищення (близька до дистильованої). Зворотним осмосом можна видаляти з води навіть одновалентні іони, наприклад, іони натрію та хлору.

Зворотноосмотичні установки обов'язково повинні містити активоване вугілля, оскільки сама мембрана не затримує низькомолекулярну високолетючу органіку (типу хлороформу) та бактерії.

Якість води, очищеної такою установкою, є стабільною.

Однак цей спосіб має низку мінусів:

по-перше, зворотноосмотичні установки дуже дорогі (ціна - від 100 доларів і вище);

по-друге, вони мають, як правило, низьку продуктивність (20-25 літрів на добу), а тому у низці випадків вимагають встановлення накопичувальної ємності;

по-третє, вода перед зворотноосмотичною мембраною має обов'язково пройти ретельну механічну фільтрацію;

по-четверте, вода після такої обробки стає надто чистою і не містить необхідних організму мікроелементів, що вимагає їх додавання у воду після фільтрації;

по-п'яте, при роботі системи зворотного осмосу в дренаж скидається до 50-75% води, що очищається. На виході користувач отримує лише 25-30% води. Щоправда, води дуже добре очищені.

Сучасні зворотноосмотичні системи, однак, не всі однаково дорогі в обслуговуванні й навіть не всім потрібний великий бак, що окремо стоїть. Залежно від виробника та моделі, ці системи відрізняються швидкістю, розмірами та об'ємом концентрату з домішками, що зливається у дренаж. З усіх варіантів домашньої фільтрації, саме мембранні фільтри максимально ефективні не тільки у боротьбі з накипом, але й у відділенні шкідливих домішок, зокрема, нітратів та нітритів, з якими не впорається сорбція.

Лінійка сучасних зворотноосмотичних систем АКВАФОР DWM забезпечує саме таке поєднання: максимально можлива в домашніх умовах ступінь очищення, висока швидкість фільтрації, невеликі габарити в порівнянні з традиційними системами та ефективніше співвідношення чистої води та дренажу.

Електрохімічне очищення

Заснована на складних окисно-відновних реакціях, що відбуваються у воді при впливі на неї сильного електричного струму і призводять до утворення так званої «живої» та «мертвої» води.

Цей спосіб економічний, оскільки дозволяє досягти високої продуктивності за невеликих витрат.

Електрохімічне очищення не застосовується в побуті на Заході (використовується тільки для промислового очищення, але не для очищення питної води).

Електрохімічне очищення дійсно дає змогу очистити воду від усіх мікроорганізмів. Але при цьому руйнується також частина органічних речовин. Крім того, оскільки точний склад вихідної води невідомий, ніхто не знає, як при впливі на цю воду сильного електричного струму речовини, що містяться в ній, прореагують між собою. В результаті цих реакцій можуть вийти зовсім «неїстівні» сполуки.

Дистиляція

Менш поширений вид очищення води. У дистиляційних системах вода спочатку випаровується, а потім конденсується.

Тобто, дистиляція – процес очищення рідин, що полягає у випаровуванні рідини з подальшою конденсацією пари. При цьому відбувається поділ рідких багатокомпонентних сумішей на фракції, що відрізняються за складом шляхом часткового випаровування суміші і конденсації утворених парів.

Методом дистиляції можна відокремити рідину від розчинених у ній твердих речовин або рідин з сильно різними температурами кипіння. Дистильована вода відносно чиста, але процес дистиляції досить дорогий.

Дистиляційні системи також повинні обов'язково містити активоване вугілля, тому що немає іншого способу прибрати низькомолекулярну органіку (типу хлороформу).

Сорбція. Сорбенти. Сорбційні фільтри

Сорбцією називають поглинання домішок із газу або рідини твердими тілами, які називають сорбентами.

Процес сорбційного очищення полягає у пропусканні газу або рідини через посудину, заповнену сорбентом – сорбційний фільтр. Якщо режим фільтрації та сорбент обрані правильно, досягається бажаний результат - видалення з газу або рідини шкідливих домішок. Саме так працюють протигази та фільтри для води.

Не буде сильним перебільшенням сказати, що сорбційні фільтри – це насамперед вугільні фільтри. Активоване вугілля - найбільш широко використовувані сорбенти, що виробляються мільйонами тонн на рік. Це універсальні сорбенти, що застосовуються для видалення домішок різної хімічної природи.

Активація дозволяє отримати сорбент із площею доби приблизно 1000–1500 квадратних метрів на 1 грам вугілля. Ці надзвичайно високі величини пояснюють надзвичайно високу ефективність активованого вугілля.

Однак, не будь-яке активоване вугілля підходить для високоякісного очищення води. Також має значення розмір гранул вугілля та його походження.

Сучасні сорбційні суміші містять як вугілля, так і додаткові елементи, які посилюють синергію. Таким елементом для сорбційних модулів АКВАФОР є іонообмінне волокно Aqualen™. Воно здатне незворотно фіксувати навіть невеликі домішки важких металів, а також структурує всю суміш, дозволяючи використовувати дуже дрібні гранули вугілля, а отже, збільшувати площу контакту з водою та глибину очищення.

Який спосіб краще?

Як йшлося на початку, немає одного «найвірнішого» способу очищення води. Навіть зворотноосмотичні мембрани для ефективної та довгої роботи потребують механічної та сорбційної передфільтрації. У будь-якому випадку вибір системи фільтрації краще робити на основі властивостей вихідної водопровідної води. Фахівці нашого кол-центру допоможуть зробити вибір: 0 800 504-500